Визначення вартості акцій

Визначення вартості акцій (оцінка) найчастіше потрібна при їх купівлі-продажу, внесенні до статутного капіталу підприємств, наданні у заставу та інших операціях.

Особливістю оцінки цінних паперів є те, що вони є формою існування капіталу і при цьому мають всі ознаки товару, що обертається на фондовому ринку. Цінний папір — це нематеріальний актив, і його вартість визначають права, які цей цінний папір надає його власнику.

Зупинимось виключно на оцінці одного типу цінних паперів — акцій.

Вибір методу оцінки акцій залежить від того, чи є котирування цієї акції на ринку. Якщо акція на ринку має котирування, то для її оцінки необхідно визначити середньозважене котирування на дату визначення вартості. Якщо акція не має котирування на ринку, то процес оцінки значно ускладнюється. У цьому випадку йдеться про оцінку всього бізнесу компанії, а потім визначення долі її вартості, що припадає на оцінюваний пакет акцій. Основою для оцінки акцій є визначення їхньої вартості як фінансового інструменту, що здатний приносити прибуток його власнику. До способів отримання прибутку відносять отримання дивідендів та зростання вартості акцій, пов`язане з покращенням фінансових показників компанії, розширенням її бізнесу та зростанням вартості активів.

Найбільш важливими характеристиками, що визначають вартість пакету акцій, є його розмір, ліквідність та ступінь контролю, яку він забезпечує.

Найбільшу ліквідність мають акції публічних акціонерних товариств, що котируються на головних біржових площадках, найменшою — акції приватних акціонерних товариств та акції, яких немає у відкритому обігу.

Найпоширеніший метод оцінки пакету акцій для його продажу є метод дисконтування грошових потоків та його варіанти.

Найважливішими складовими при використанні метода ДГП є «вільний грошовий потік» та «дисконтна ставка».

«Вільний грошовий потік» отримується як результат відрахування з доходів компанії не тільки необхідних витрат, а й інвестицій в обігові та основні фонди, що необхідні для підтримання сталої роботи бізнесу. «Вільний грошовий потік» може дійсно вільно розподілятися між акціонерами компанії (дивіденди) або реінвестуватися у бізнес.

Вартість компанії, насамперед, визначається її здатністю приносити акціонерам вільний грошовий потік.

Врахування вартості грошового потоку у часі є головною концепцією в теорії фінансів, оскільки вартість грошей сьогодні вища, ніж вартість грошей, які можуть бути отримані в майбутньому.

До основних факторів, які зумовлюють різницю у вартості грошей, належать: інфляція, ризик, втрачена вигода, схильність до ліквідності.

В основі методу (методів) оцінки компаній, що використовують дисконтування грошових потоків, лежать такі передумови:

1. Гроші мають мінову (альтернативну) вартість — це відсоток, під який можна було б вкласти капітал. Завжди існує можливість, не піддаючи себе ризику, вкласти капітал під деякий відсоток (такий відсоток називають ставкою дисконтування). Очевидно, інвестувати можна лише ті кошти, якими інвестор володіє на даний момент, а не ті, що будуть отримані пізніше. Оскільки сьогоднішній дохід можна інвестувати під визначений відсоток з нульовим ризиком неповернення капіталу, цінність сьогоднішнього доходу більша від цінності завтрашнього доходу того ж розміру на відсоток, який можна одержати шляхом інвестування сьогоднішнього доходу. Аналогічно сьогоднішня цінність майбутнього доходу буде меншою від його номінального значення на величину відсотків, які міг би одержати інвестор за цей час. Дисконтування — це процедура визначення сьогоднішньої вартості майбутніх грошових потоків з урахуванням фактора часу.

2. Запаси ресурсів не обмежені.

3. Гроші — загальний еквівалент, тобто будь-які ресурси можна придбати за гроші

4. Головна і єдина мета фірми — підвищення її акціонерної вартості.

5. Менеджер діє раціонально (чи прагне діяти раціонально) відповідно до мети фірми.

Вартість компанії сьогодні  дорівнює сумі грошового потоку, що очікується у майбутньому, з поправкою на вартість цього потоку у часі:  чим віддаленішим у часі є очікуваний грошовий потік, тим менш цінним він є сьогодні. Ця поправка здійснюється множенням вільного грошового потоку на коефіцієнт, що визначається дисконтною ставкою. В свою чергу, дисконтна ставка (%) залежить від рівня ризику, що притаманний оцінюваної компанії. Чим більш ризикованим є бізнес, тим вища ймовірність того, що реальні вільні грошові потоки будуть меншими, ніж очікуються. Чим більші ризики конкретного бізнесу, тим вища дисконтна ставка та нижча вартість компанії.

Дисконтування — це визначення вартості грошових потоків, які відносяться до майбутніх періодів (майбутніх доходів на теперішній момент часу). Для правильної оцінки майбутніх доходів потрібно знати прогнозні значення виручки, витрат, інвестицій, структуру капіталу, залишкову вартість майна, а також ставку дисконтування.

Ставка дисконтування використовується для оцінки ефективності вкладів. З економічної точки зору, ставка дисконтування — це норма прибутковості на вкладений капітал, що вимагається інвестором. Інакше кажучи, за допомогою ставки дисконтування можна визначити суму, яку доведеться заплатити інвесторові сьогодні за право отримати передбачуваний дохід у майбутньому. Тому від значення ставки дисконтування залежить прийняття ключових рішень, у тому числі при виборі інвестиційного проекту. Потрібно розуміти, що ставка дисконтування — це тільки проміжна ланка в оцінці проекту або активу. Оцінка активів завжди суб’єктивна. Один актив може мати різну вартість для його оцінювачів через відмінності в прогнозах і різне сприйняття ризиків.

Відомі формули для розрахунку ставки дисконтування є, швидше, концепціями, і на практиці вони застосовуються зазвичай із використанням додаткових модифікацій і поправок.

Добрий індикатор для ставки дисконтування — це вартість кредитів для конкретного позичальника.

Основою для визначення ставки дисконтування можуть стати фактичні кредитні ставки та рівні прибутковості облігацій, які є на ринку, оскільки прибутковість не залежить повною мірою від особливостей конкретного інвестиційного проекту і відображає загальноекономічні умови його реалізації. Але дані показники потребують суттєвого коригування, пов’язаного з ризиком самого проекту. Щоб врахувати такі фактори ризику, як можливість зупинки проекту, зміни технології, втрати ринку, при оцінці проектів практики часто використовують надто завищені дисконтні ставки — 40-50%. Ніяких теоретичних обґрунтувань за цими цифрами немає. Такі ж результати можна було б отримати шляхом складних обчислень, за яких все одно довелося б суб’єктивно визначати безліч прогнозних показників.

Прогнозування очікуваних в майбутньому грошових потоків здійснюється на підставі аналізу внутрішніх та зовнішніх факторів у компанії. Дисконтна ставка визначається на підставі аналізу внутрішніх та зовнішніх факторів ризику.

Теперішня вартість суми грошового потоку, який буде отриманий у майбутньому (PV), визначається за формулою:

PV=FV  x  (1/(1+R)n)

де:

Множник називається коефіцієнтом теперішньої вартості, або коефіцієнтом дисконтування.

n — кількість років

R — відсоткова ставка або обліковий банківський відсоток.

Визначення теперішньої вартості майбутніх грошових надходжень методом дисконтування дає змогу розрахувати ефективність інвестиційного проекту або ціну, яку можна було б заплатити сьогодні за цінні папери з визначеним доходом у майбутньому.

Для уточнення оцінки пакету акцій за методом дисконтування грошового потоку (ДГП) можливо порівняння оцінюваної компанії з компанією східного розміру та виду діяльності, акції якої мають котирування на фондовій біржі. Цей метод дає значну похибку, але є доцільним для перевірки прогнозів, на підставі яких проводилась оцінка вартості методом ДГП.

На останок , найбільш простим методом оцінки вартості компанії є метод чистих активів. Цей метод використовується при ліквідації компанії, коли її активи розпродаються, а виручені кошти розподіляються у встановленому законом порядку між кредиторами та акціонерами компанії.

Для розрахунку вартості компанії методом чистих активів, проводиться оцінка ринкової вартості основних та обігових фондів компанії та її зобов`язань. Різниця між ринковою вартістю активів та зобов`язань і є вартістю компанії за методом чистих активів. Оскільки при використанні цього методу не враховується розмір очікуваних вільних грошових потоків, що створюються активами компанії, ця вартість становить значно менше (в декілька разів), ніж вартість розрахована за методом ДГП, і тому має сенс використовуватись тільки при ліквідації.